Допис від лікаря-пульмонолога Маргарити Миколаївни Яцини:
“Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ).
Поняття ХОЗЛ означає патологію, яка характеризується обструкцією дихальних шляхів унаслідок хронічного бронхіту і емфіземи легень.
Бронхіальна обструкція може бути частково зворотньою, супроводжується гіперактивністю бронхів і має прогресуючий характер. Хронічний обструктивний бронхіт це – дифузне запалення зумовлене тривалим подразненням. Захворювання проявляється постійним кашлем, або періодичним кашлем (з або без) виділенням харкотиння, задишкою, що прогресує. Воно може ускладнюватися легеневою гіпертензією, легеневим серцем та застійною недостатністю кровообігу.
Найбільше значення в розвитку хронічного обструктивного бронхіту (ХОБ) має тютюновий дим, реактивні олефіни, дієни, оксиди азоту, повторні інфекції (зокрема, гемофільна палочка) та запалення бронхіального дерева (нейтрофіли, альвеолярні макрофаги, еозинофіли).
Головними шляхами утяжаючої дії оксидантів при ХОБ є: підвищення проникливості епітелію, ураження фібробластів, зниження утворення супероксиддисмутази, збільшення продукції слизу з великою молекулярною масою, послаблення функції мікроворсинок миготливого епітелію, зниження активності сурфактанту. Тяжкі форми ХОБ практично завжди супроводжуються патологією респіраторного відділу легень з розвитком емфіземи і пневмосклерозу. Унаслідок морфологічних змін альвеолярних стінок при емфіземі і пневмосклерозі спостерігають зменшення кількості альвеолоцитів другого порядку і зменшення продукції ними сурфактанту. Це призводить до розвитку хронічної сурфактантної недостатності. Результатом чого є зменшення кількості лейкотрієнів і простагландинів, ендоперекисів, альвеолярних макрофагів тощо.
За тривалості захворювання понад 10 років, гіпертрофічні зміни у більшості випадків переходять у субатрофію слизової оболонки бронхів з явищем гіпосекреції бронхіальних залоз.
Виділяють 3 стадії ХОБ. Показником оцінки ступеню важкості обструкції при ХОБ є вимірювання об’єму форсованого видиху за першу секунду (легка ступінь – більше 70%, середня ступніть 50-69%, тяжка ступінь – менше 50%). При ХОБ типова клінічна картина характеризується такими основними симптомами: кашель, виділення харкотиння, задишка.
У фазі загострення прослуховуються розсіяні, сухі і поодинокі хрипи. При ускладненнях ХОБ емфіземою легень прослуховується різке послаблення, везикулярне дихання, свистячі дзижчачі сухі хрипи, тощо.
Перебіг ХОБ ускладнюється емфіземою легень, розвиваються пневмосклеротичні зміни. На пізніх стадіях захворювання з’являються ознаки застійної серцевої недостатності: прискорене серцебиття, надчеревної пульсації правого шлуночка серця, посилюється ціаноз набухають підшкірні вени шиї, особливо яремна, збільшується печінка, з’являються периферичні набряки.
Провідне місце у діагностиці ХОБ займає дослідження функції зовнішнього дихання з проведенням бронходилятиційних тестів. При прогресуванні ХОБ важливе значення має підвищення тиску у легеневій артерії (величина легеневої гіпертензії прогнозує захворювання). Серед неінвазивних методів контролю за легеневої гіпертензією, найкращі результати можна одержати при використанні доплерехокардіографії.”
м.Мукачево, вул.Грушевського, 29 (Діагностичний центр лікарні)
вул.А.Новака (Пирогова) 8-13 (стаціонарні відділення)
callcentr:
0678252225
0958252225